Translate

четвер, 28 лютого 2013 р.

В світі тварин

                             Африканський сірий папуга


Охоронний статус

Близький до загрозливого (МСОП 3.1)

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Папугові (Psittacidae)
Підродина: Справжні папуги (Psittacinae)
Рід: Африканська сіра папуга (Psittacus)
(Linnaeus, 1758)
Вид: Африканська сіра папуга

Біноміальна назва
Psittacus erithacus
(Linnaeus, 1758)

Ареал
Підвиди
P. e. erithacus Linnaeus, 1758
P. e. timneh Fraser, 1844

Посилання
Вікісховище: Psittacus erithacus
Вікісховище: Psittacus erithacus
ITIS: 177608
МСОП: 142530
NCBI: 57247
Віківиди: Psittacus erithacus



Африканський сірий папуга або жако (Psittacus erithacus) — вид справжніх папуг (Psittacidae), єдиний представник свого роду.

Африканський сірий папуга або жако (підвид Psittacus erithacus erithacus), що причепурюється і виглядає з-під крила. Зоопарк Окленда, Нова Зеландія

Довжина тіла цього птаха від 35 до 40 см, крила 22-24,5 см. Хвіст короткий, його довжина майже в два рази менше за довжину крил. Загальний тон забарвлення сірий, але пір'я тулуба має світлі кінчики, через що створюється враження лускового забарвлення. Навколо очей, на лобі, нижній частині черева і підхвісті забарвлення світло-сіре, майже біле. Ноги чорні. Статевого диморфізму в забарвленні немає.
Мешкає переважно в Західній та Центральній Африке (Ангола, Конго, Гвінея, Сьєрра-Леоне, Ліберія).

Цей птах переважно неселяє вологі тропічні ліси. Відпочиває і гніздиться на високих деревах. Може здійснювати польоти на поля із зерновими культурами і спустошувати їх. Харчується різноманітними плодами, ягодами і горіхами.

Гніздо африканська сіра папуга влаштовує в дуплах дерев. У шлюбний період самець виконує характерний шлюбний танець: він злегка наїжачує своє оперення, припускає крила і обтанцьовує самку, видаючи при цьому звуки, схожі на скиглення щенят або кректання. Самка видає такі ж звуки і приймає позу пташеняти, що випрошує корм. Самець або годує її, або імітує годування. Самець і самка таким чином поводяться по декілька разів на день, сам шлюбний танець триває приблизно 5-10 хвилин. Через деякий час самка починає відкладати яйця. У кладці 3-4 білих яйця. У 3-4 дні самка завершує кладку. Насиджування триває 30 днів, після вилуплення пташенят самка в перші дні не покидає гніздо, а самець її годує і охороняє. У віці трохи більше за два місяці пташенята вилітають з гнізда, але ще якийсь час потребують допомоги батьків.
Ці папуги є дуже популярними серед любителів домашніх тварин. Їх часто тримають в клітках за здатність імітувати людську мову та інші звуки (самці навчаються легше, ніж самки). Ця папуга може запам'ятати понад 100 слів або словосполучень. Дослідження цього птаха показали, що його можна навчити розуміти значення кількох десятків слів з числа тих, що він вимовляє[1]. Деякі слова він пам'ятає до 10 років і більше. Прирученню піддаються папуги будь-якого віку. У неволі може жити до 50 років[2].

У стародавні часи ці папуги були популярною прикрасою палаців в африканських країнах. У пізніші часи вони з'явилися і у європейських аристократів.

Вид зазвичай поділяють на 2 підвиди.
Червонохвостий або конголезький жако (Psittacus erithacus erithacus, L. 1758) — підвид, що машкає на сході та півдні ареалу. Довжина тіла цього підвду досягає до 35 см, забарвлення оперення світло-сіре, пір'я хвоста яскраво-червоне, дзьоб чорний, радужка світло-сіра.
Бурохвостий жако (Psittacus erithacus timneh, Frazer 1844) — підвид, що мешкає на північному заході ареалу, переважно на узбережжі Гвінеї, Ліберії і Сьєрра-Леоне. Довжина тіла цього підвиду біля 29 см. Оперення темно-сіре, пір'я хвоста буро-червоне, дзьоб кольору слонячої кістки, у деяких особин з червонуватим відтінком.

                                                 Яструб


Brisson, 1760

Різноманіття
Близько 50 видів


Посилання
Вікісховище: Category:Accipiter
EOL: 2821194
ITIS: 175299
NCBI: 8956
Віківиди: Accipiter



Я́струб (Accipiter) — рід птахів родини яструбових; довжина 30 — 68 см, вага — 125 — 1 500 г.

Відомо близько 50 видів, у тому числі у фауні України три: яструб великий (A. gentilis) — звичайний осілий на всій території; яструб малий (A. nisus) — зустрється на всій території, не гніздиться у безлісих районах; яструб коротконогий (A. brevipes) — рідкісний гніздовий, перелітний у східній частині країни.

                                              Орел



Орли — позатаксономічна група великих хижих птахів родини яструбових, що переважно мешкають в Євразії і Африці. За межами цих континентів тільки два види орлів мешкають на півночі Мексики та півдні США (білоголовий орлан і беркут), кілька видів в Центральній і Південній Америці і три в Австралії.

Всі орли належать до родини яструбових, проте не формують монофілетичної групи і належать до кількох окремих родів.

Орли відрізняються від інших хижих птахів переважно великим розміром, могутнішою статурою і більшими головою і дзьобом. Навіть найменші орли, такі як карликовий орел (приблизно рівний за розміром звичайному канюку та червонохвостому саричу), мають відносно довші і ширші крила, та здатні до швидшого польоту. Більшість орлів, проте, більша за розміром за інших хижих птахів крім грифів.

Подібно до більшості інших хижих птахів, орли мають дуже крупний гачкуватий дзьоб для розривання плоті здобичі, сильні ноги і могутній кігті. Вони також мають надзвичайно гострий зір, що дозволяє їм знаходити здобич на великій відстані[1]. Цей зір орли мають перш за все завдяки надзвичайно великим зіницям, які забезпечують мінімальну дифракцію світла.

Орли будують свої гнізда на високих деревах або на високих кручах. Більшість видів відкладають по два яйця, але старше, більше пташеня часто вбиває свого молодшого брата одразу після вилуплення.

Орли інколи використовуються для соколиного полювання. Вони є дуже популярними персонажами міфів та літературних творів багатьох культур. У Старому Світі, під орлом найчастіше мається на увазі беркут або пов'язані види, поширені у районах з теплим кліматом.

                                            Туканові

Pteroglossus torquatus
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Дятлоподібні (Piciformes)
Родина: Туканові (Ramphastidae)
Vigors, 1825

Роди
Див. текст


Посилання
Вікісховище: Ramphastidae
EOL: 1593
ITIS: 178146
NCBI: 57381
Віківиди: Ramphastidae



Туканові (Ramphastidae) — родина птахів ряду дятлоподібних. Вони яскраво забарвлені і мають великі, часто яскраві дзьоби. Родина включає в себе п'ять родів і близько сорока різних видів. Назва цієї групи птахів походить від мови Тупі слова tukana
Тукани є аборигенними для Південної Мексики, Центральної і Південної Америки та Карибського регіону. Як правило, вони живуть в тропічних і субтропічних регіонах. Вони роблять свої гнізда в дуплах дерев і норах зробленими іншими тваринами такими, як дятли. Дзьоб туканів має дуже обмежене використання в якості інструменту.

                                                      Мавпові


Мавпа Діани (Cercopithecus diana)

Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Примати (Primates)
Підряд: Гаплорини (Haplorrhini)
Інфраряд: Мавповиді (Simiiformes)
Парворяд: Вузьконосі (Catarrhini)
Родина: Мавпові (Cercopithecidae)
(Gray, 1821)

Підродини
Мавпові (Cercopithecinae)
Колобусові (Colobinae)



Мавпові (Cercopithecidae) — родина приматів з підряду сухоносі мавпи (Haplorhini).Типові таксони

Типовий рід родини — Мавпа (Cercopithecus) з типовим видом Cercopithecus diana (Linnaeus, 1758).і

сідничні мозолі Macaca sylvanus

Мавпові мають защічні мішки, де зберігають їжу — горіхи тощо, а також добре відомі "сідничні мозолі" — рогові потовщення сідничних півкуль (рис.).

середа, 27 лютого 2013 р.

                                         Лемуровиді



Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Примати (Primates)
Підряд: Мокроносі (Strepsirhini)
Інфраряд: Лемуровиді
Ґрей, 1821

Надродини та родини
Cheirogaleoidea
Cheirogaleidae
Lemuroidea
Lemuridae
Lepilemuridae
Indriidae



Лемурови́ді (Lemuriformes, від лат. lemures — «духи ночі», «привиди») — представники ряду приматів, що складають інфраряд лемуроподібних та входять до підряду мокроносих.У еволюційній послідовності напівмавпи, в число котрих входять лемури, являють собою форму, що передувала мавпам та людині. У той час, як на континетах вони майже повністю були витіснені своїми більш еволюційно розвиненими нащадками, ізоляція острова Мадагаскар протягом останніх 40 млн. років дозволила не лише зберегти, а й утворитися на острові розмаїттю видів у цьому таксоні.